Комунальний заклад позашкільної освіти "Центр спорту для дітей, юнацтва та молоді "Олімп" Криворізької міської ради

 

Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті Кривому Розі. saksaganvo.dp.ua


СТОП БУЛІНГ

Інформуємо, що в  Україні створили нову платформу для повідомлень про булінг у школі - програмно-апаратний комплекс «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту». Пройшовши коротку реєстрацію на якому та створивши свій особистий профіль, учасники освітнього процесу (здобувачі освіти, вчителі, батьки/чи інші законні представники) можуть повідомити про булінг.
Зазначається, що якщо заяву створює дитина, то у неї буде 2 опції: не вказувати дані, які можуть її ідентифікувати, і тоді заява буде повністю анонімною, або вказати особисту інформацію, що допоможе школі та поліції розв’язати конкретну ситуацію.
Якщо заяву залишають батьки чи інші законні представники, тоді створити анонімну заяву неможливо. Також на платформі є можливість ознайомся з рекомендаціями щодо того, як реагувати на булінг.
Знайти та ознайомитися з програмно-апаратним комплексом «Авторизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» можна за покликанням:

 

 

ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ (цькуванню)

 

 

Відповідальна особа за оперативне реагування у випадку звернення заступник директора з НВР Яблонська Ірина Василівна, тел 096-558-11-51

 

 

Наказ "Про створення комісії , затвердження  порядку та надання розгляду заяв про випадки з розгляду булінгу (цькуванню) , Порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькуванню) та відповідальність осіб причетних до булінгу (цькуванню)                      https://drive.google.com/file/d/1zJSS512z-Uk7VcjedYCppPkps64cPsoV/view?usp=sharing

 

 

Наказ " Про затвердження плану заходів спрямованих на запобігання та продидію булінгу (цькуванню) КПНЗ ЦСДЮМ "Олімп" КМР на 2024-2025 н.р.          https://drive.google.com/file/d/1Q2Nlt3iqsNWH9OiWZTw_SXrnyfiqqqWQ/view?usp=sharing

 

 

План заходів, спрямований на запобігання та протидію булінгу(цькуванню) у КПНЗ "ЦСДЮМ "Олімп"КМР на 2024-2025 н.р. https://drive.google.com/file/d/1RpoBD0fn9yoZX7K3xFEWd243BkeHsnpL/view?usp=sharing

 

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі https://drive.google.com/file/d/1WbAXNFvdGTewjYgcR_27Dp1zjBsGEiO0/view?usp=sharing
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) у КПНЗ "ЦСДЮМ "Олімп" КМР та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)    https://drive.google.com/file/d/1uzaom9owI7dLFc5L_r2uOBkJBCZQN99E/view?usp=sharing
Порядок дій на  випадки булінгу (цькування) у КПНЗ "ЦСДЮМ "Олімп" КМР   https://drive.google.com/file/d/19LR7RZhZR78hkbh_c_1_5brk_xr5_NOV/view?usp=sharing
Правила поведінки здобувача освіти в КПНЗ "ЦСДЮМ "Олімп" КМР у 2024-2025 навчальному році  https://drive.google.com/file/d/1toHnNW1BdrilcZb55cSWlSa-o4dPK-82/view?usp=sharing

 

Наказ МОН від 28.12.2019 (вступив в дію 18.02.2020) №1646 "Деякі питання реагування на випадки булінгу(цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти"https://mon.gov.ua/ua/npa/deyaki-pitannya-reaguvannya-na-vipadki-bulingu-ckuvannya-ta-zastosuvannya-zahodiv-vihovnogo-vplivu-v-zakladah-osviti

 

ЗРАЗОК ЗАЯВИ

 

                                Директору КПНЗ  

ЦСДЮМ "Олімп"КМР

Неонілі СЕЛЮТІ

________________________

 

________________________ 

(П.І.Б. заявника) 

________________________ 

________________________ 

 (адреса фактичного місця проживання) 


 

ЗАЯВА 

  Прошу провести розслідування за фактами випадків булінгу (цькування) _________________________________________________________   (прізвище, ім'я постраждалого)

Далі в заяві необхідно вказати особу або осіб, які вчинили цькування та описати діяння, які полягають у психологічному, фізичному чи іншому насильстві над особою і носять системний характер.   

______________ _____________ 

    (дата)                                                                                (підпис)

 

Ознаками булінгу (цькування) є СИСТЕМАТИЧНЕ вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:                                     - умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;                                                           - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;                        - будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;                                       - будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;                                                                           - інші правопорушення насильницького характеру.

 

«Булінг: поняття, ознаки, відповідальність»

 

Булінг  - загальний термін, яким означають систематичні переслідування з образами, цькуванням, упереджене ставлення у навчальному закладі. Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

 

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу?

• Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.

• Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.

• Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.

• Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.

• Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.

• Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

• Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

• Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

• Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

 

Скільки дітей страждають від булінгу?

  За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».

У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.

Обов’язок вчителя та керівника гуртка — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

 

Чому діти стають жертвами боулінгу?

Психологи визначають декілька основних причин:

• Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

• Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька. Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

• Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

 

Що робити батькам?

У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

•  Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

•  Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

•  Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

• Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

• Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.

•  Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

• Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.

• Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

• Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.

•  Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

• Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

• Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

 

Що робити вчителям та керівникам гуртків?

     Завдання вчителів та керівників гуртка - відслідковувати ситуацію у дитячому колективі. Спеціалісти-конфліктологи пропонують дуже корисне завдання, яке допомагає визначити, чи є в колективі діти, які перебувають в ситуації жертви.

Перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім.

Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.

 

Як допомогти дитині-агресору?

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина - агресор, радимо:

•  Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".

• Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

•  Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

•  Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

• Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

• Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

• Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

• Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.

• Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

• Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

 

Ті, хто піддаються булінгу:

• втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;

•  відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;

• втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;

• втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

 

Ті, хто булять:

• частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;

• частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

 

Ті, хто вимушені спостерігати:

• часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;

• потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати заклад освіти.

 

В період карантину діти стали проводити  на 80 % більше часу в інтернеті, значно почастішали випадки булінгу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а сексуальна експлуатація в інтернеті збільшилась вдвічі. Нажаль в Україні такі випадки теж почастішали.  тому, беручи до уваги вищезазначене та з метою профілактики та захисту дітей від шантажу у цифровому просторі, сексуального насильства та експлуатації, пропонуєхмо переглнути відео https://youtu.be/S9NNm71ln0Q